Анатолій Козачок — Жити в надії

¹ А Петро та Іван на дев’яту годину молитви йшли разом у храм.
² І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері. Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов.
³ Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.
⁴ Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас!
⁵ І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.
⁶ Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім’я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!
⁷ І, узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!…
⁸ І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!
⁹ Народ же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.
¹⁰ І пізнали його, що це той, що при Красних воротях храму сидів ради милостині. І вони переповнились жахом та подивом із того, що сталось йому!

Діяння 3:1-10.