Слово Боже не дивиться на особу. Господь каже, що насадив Свій виноградник і все зробив для того, щоб він приніс добрий плід, а не дикі ягоди.
Бог чекав від єврейського народу результат їхньої віри, а вони принесли кислі ягоди. Наш Спаситель став виноградною лозою, щоб ми могли вірою приліпитись до Христа. Він отримав ту природу, яка була закладена в Адамі й Єві, проте вони згрішили, і Біблія каже, що другий Адам, Ісус Христос, проявив послух, прийняв образ людини для того, щоб через Нього ми мали благодать і спасіння. Хто прийняв Ісуса, той став подібний Йому.
Наша стара природа не годиться для Божого Царства. Ходити до церкви – це добре, але ходження до церкви, таланти, служіння – це не плід. Характер – це лице нашої душі, і з тим характером, який ми маємо по природі, ми не зможемо ввійти в небеса. І для цього Господь ножицями спасіння відрізав нас від гріховного життя. Нас чекають небеса, і на землі ми проходимо школу підготовки. Завдяки Божому плану спасіння, благодать Божа тече через кров Ісуса, через Слово Боже.
Зміна нашого характеру потребує часу, сил, щоб з дитячого віку перейти в юнацький, а з юнацького – в зрілий. І лише в зрілому віці ми зможемо приносити плід. Господь працює над нами, обрізає і очищає для цього. Когось прикує хворобою до ліжка, комусь необхідно лити сльози рікою – так працює Господь.
Михайло Паночко — Плід духа
Опубликовано: 25 Фев. 2016 г.