Роман Коханець — Бог завжди з нами

⁴⁵ І зараз звелів Своїм учням до човна сідати, і на той бік поплинути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить народ.
⁴⁶ І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на гору.
⁴⁷ А як вечір настав, човен був серед моря, а Він Сам один на землі.
⁴⁸ Коли ж Він побачив, як вони веслуванням мордуються, бо вітер їм був супротивний, о четвертій сторожі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи, і хотів їх минути.
⁴⁹ А вони, як побачили, що йде Він по морю, подумали, що то мара, та й стали кричати,
⁵⁰ бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: Будьте смілі, це Я, не лякайтесь!
⁵¹ І ввійшов Він у човен до них, і вітер затих. А вони здивувалися дуже в собі,
⁵² бо не зрозуміли чуда про хліби, бо серце їхнє було затверділе.

Від Марка 6:45-52.