Роман Коханець — Чую, але не чую

² А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п’ять ґанків.
³ У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду порушено.
⁴ Бо Ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу.
⁵ А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим.
⁶ Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?
⁷ Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить.
⁸ Говорить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!
⁹ І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була,
¹⁰ тому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого.
¹¹ А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.
¹² А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?

Від Івана 5:2-12.